Нао́чний сві́док — той, хто безпосередньо спостерігав що-небудь; очевидець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наочний — [нао/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
наочний — прикметник … Орфографічний словник української мови
чуттєво-наочний — прикметник … Орфографічний словник української мови
Украинская Советская Социалистическая Республика — УССР (Украïнська Радянська Социалicтична Республika), Украина (Украïна). I. Общие сведения УССР образована 25 декабря 1917. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Расположена на… … Большая советская энциклопедия
ілюстративний — а, е. Який є ілюстрацією (у 2 4 знач.) чого небудь, признач. для ілюстрування чогось; наочний, зображальний … Український тлумачний словник
картинний — а, е. 1) Прикм. до картина 1). Картинна виставка. 2) перен. Дуже гарний, мальовничий, вартий зображення на картині (у 1 знач.). 3) перен. Навмисно підкреслений, виразний, наочний. Картинна поза … Український тлумачний словник
наочність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до наочний 1). 2) Предмети, які використовують для показу під час навчання, а також метод навчання, що ґрунтується на використанні таких предметів. || Забезпечення наочними приладами … Український тлумачний словник
наочно — 1) Присл. до наочний 1). 2) Відверто, неприховано … Український тлумачний словник
предметний — а, е. 1) Прикм. до предмет 1). •• Предме/тне скло скляна пластинка, що використовується для розміщення на ній досліджуваних під мікроскопом чи лупою організмів або їх часточок. 2) Прикм. до предмет 4). •• Предме/тна систе/ма навча/ння система… … Український тлумачний словник
уявлення — я, с. 1) Дія за знач. уявити 1). 2) Розуміння чого небудь, знання чого небудь, яке ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. ін. Скласти уявлення. 3) псих., філос. Чуттєво наочний образ предметів або явищ дійсності, що… … Український тлумачний словник
